- розхвилювати
- —————————————————————————————розхвилюва́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
розхвилювати
Смотреть что такое "розхвилювати" в других словарях:
розхвилювати — ю/ю, ю/єш, док., перех. Викликати у кого небудь сильне хвилювання, великий неспокій … Український тлумачний словник
знервувати — у/ю, у/єш, док., перех. Викликати у кого небудь стан нервового збудження, хвилювання; розхвилювати … Український тлумачний словник
рознервувати — у/ю, у/єш, док., перех. Викликати в кого небудь стан нервового збудження, хвилювання; розхвилювати … Український тлумачний словник
розхвильований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розхвилювати і розхвилюватися. 2) у знач. прикм. Який розхвилювався, став неспокійним. 3) у знач. прикм. Який став бурхливим, розбурханим (про річку, море і т. ін.) … Український тлумачний словник
зворохобити — дієслово доконаного виду розхвилювати; збурити діал … Орфографічний словник української мови
зворухобити — дієслово доконаного виду розхвилювати; збурити діал … Орфографічний словник української мови
